Головна "Повернувся" виконавчий лист: що робити?
"Повернувся" виконавчий лист: що робити?

 

Доволі часто на практиці доводиться зустрічатися з постійними скаргами громадян на дії Державної виконавчої служби у зв’язку з поверненням виконавчих документів стягувачу без виконання. Зазвичай, причиною повернення слугує відсутність коштів та майна в боржника, за рахунок яких можна провести стягнення, а також закінчення строків, відведених для певного виду стягнення.

Що ж варто робити в такому випадку?
Перш за все, необхідно визначити обсяг своїх прав як учасника виконавчого провадження. Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження закріплені в ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Варто зазначити те, що даний закон є основним актом, який визначає порядок проведення виконавчих дій.
Отже, за законом стягувач має право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з нього копії та витяги, подавати заяви та пропозиції, запити до інших підприємств, установ, організацій всіх форм та видів власності через виконавця.
Для того, щоб зрозуміти, чому виконавчий документ був повернутий, першочергово необхідно подати заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Саме у цих матеріалах можна знайти інформацію про всю роботу, проведену виконавцем з боржником, а відповідно й оцінити, чи дійсно вона проводилась у відповідності до вимог законодавства.
В статті 11 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень; неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
До даних заходів слід також відносити здійснення виїзду за місцем проживання боржника та проведення огляду, опису та накладання арешту на рухоме та нерухоме майно з подальшою його реалізацією. Як правило, саме ці важливі процесуальні дії не застосовуються, мотивуючись браком часу, відсутністю коштів та засобів, великою завантаженістю виконавця, тощо… а протоколи зазначених дій складаються не за місцем розташування самого майна, як того вимагає закон, а в кабінеті виконавця та підписуються попередньо викликаним боржником із зазначенням підстав неможливості проведення стягнення. 

У відповідності до Закону повернення виконавчого документа без виконання не перешкоджає його повторній подачі. Тому пишемо заяву про відкриття (повторне відкриття) виконавчого провадження, долучаємо оригінал виконавчого документа і подаємо в канцелярію Державної виконавчої служби з обов’язковою реєстрацією. Варто наголосити на тому, що всі документи, адресовані виконавцю мають подаватися через канцелярію з відміткою про реєстрацію або ж листом (обов’язково рекомендованим із описом вкладень) щоб раптом не сталося, що ваша заява «загубилася» чи взагалі не подавалась. 

Стягнення за виконавчими документами, в першу чергу, звертається на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (на практиці це буває дуже рідко).
У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладене стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення у першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надсилання відповідних запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, тощо) та подальшому описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.


Для прискорення здійснення виїзду та проведенні вищезазначених дій виконавцем, після отримання відповідей на подані запити, варто окремо подати заяву про здійснення виїзду за місцем розташування належного боржнику майна із зазначенням дати такого виїзду. Тепер в разі відмови у проведенні виїзду виконавець буде змушений письмово повідомити про причини, що перешкоджали здійснити виїзд як Вам, так і керівництву. В любому випадку поза увагою контролюючих та наглядових органів Ваша заява не залишиться. 
Якщо ж ви виїхали з виконавцем для проведення опису майна боржника слід знати, що стягнення на майно боржника звертається у розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. Тобто загальна вартість майна, на яке буде накладено стягнення, буде складатись з суми, що зазначена у виконавчому документі, 10 відсотків виконавчого збору та суми витрат, пов’язаних проведенням виконавчих дій. 
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.
Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає незалежного суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Рухоме майно, вартість якого не перевищує сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2 550 грн.), товари побутового вжитку, а також інше рухоме майно (у разі якщо стягувач не заперечує проти цього) реалізуються на комісійних умовах. Нерухоме майно, транспортні засоби, повітряні, морські та річкові судна реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах).
Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно з метою прискорення його реалізації підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. 
В разі реалізації майна боржника виручені кошти перераховуються на рахунки стягувача або ж надсилаються поштовим переказом.
Варто наголосити, що процедура реалізації майна куди складніша, ніж його виявлення, опис та оцінка, і потребує окремого розгляду. Зазначимо тільки те, що доволі часто воно лишається нереалізованим і передається стягувачу в рахунок погашення боргу по початковій, тобто ринковій вартості.